Народився 20 червня 1834 року в с. Гирявці (нині с. Шевченкове) Конотопського повіту.
Закінчив Конотопське повітове дворянське училище, Петербурзьку гімназію. З 1853 р. друкує свої перші замітки з історії України.
В 20 років вступає до Конотопського повітового училища, де після війни містилася 1-а середня школа. Після цього вступає до 3-го класу гімназії, яка була найкращою Петербурзі. Під час навчання в гімназії в 1853 р. починає друкувати свої перші статті з історії України в газеті "Черниговские ведомости".
У 1858 р. був виданий його збірник "Указатель для изучения Малороссийского края". Повертається на Україну, де продовжує займатися науковою роботою.
За своє життя обіймав різні посади : від чиновника Сенату - до земського гласного та члена редколегії журналу "Киевская старина", працював у Петербурзі, Чернігові, Полтаві, Ніжині, Конотопі, Києві. Автор близько 450 творів статистичного, літературного, дослідницького, наукового характеру, серед яких - тритомна історична монографія "Описание Старой Малороссии". Обирався членом товариства Нестора Літописця.
Був ініціатором створення Конотопського повітового історичного музею, який відкрився 26 вересня 1900 року.
Помер у Києві 13.04.1902р., похований в с.Гирявка Конотопського р-ну (с.Шевченкове Конотопського району).
У Конотопі одна з центральних вулиць названа іменем Лазаревського. Міською радою заснована щорічна премія О.Лазаревського.