(9 листопада 1830 р. - 15 жовтня 1905 р.)

       Народився у м.Конотопі.
       Початкову освіту здобув в Конотопському повітовому училищі. Вступив до дворянського полку в Петербурзі. Служив у лейб-гвардійському Семенівському полку.
       - 1854 р. - вступає до Петербурзької військової Академії Генштабу, яку закінчив через 2 роки, в 1856 р. по першому розряду з золотою медаллю.
       - 1856 р. - пише свою першу працю.
       - 1860 р. - призначений на посаду ад'ютант-професора Академії.
       - 1861-1863 рр. - читає лекції, військову історію при дворі Олександра II для його дітей.
       - 1863 р., Драгомиров М.І. - професор кафедри тактики Академії.
       - 1869-1873 рр. - начальник штабу військового округу.
       - 1873р. - в чині генерал-майора командир 14-ї піхотної дивізії. На чолі цієї дивізії бере участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. Герой боїв за Шипку. 14-15 червня 1877 р. - форсування Дунаю російською армією, за що нагороджений орденом Георгія 3-го ступеня; йому присвоєно звання генерал-лейтенанта.
       У 1878 р. Драгомирова призначають начальником академії Генерального штабу. З 1898 р. - по сумісництву був Київським, Волинським і Подільським генерал-губернатором.
       - 1891 р. - повний генерал.
       - 1901 р. - нагороджений орденом св. Андрія Первозванного.        Багато часу приділяє військово-теоретичній та публіцистичній діяльності. Основна праця - "Опыт руководства для подготовки частей к бою". Деякі роботи перекладалися на іноземні мови і ввійшли до арсеналу визначних творів світової військової літератури.
       У 1903 р. подав у відставку і переїхав до Конотопа.
       В ніч з 14 на 15 жовтня 1905 року помер від паралічу серця.
       Похований в Конотопі в склепі біля Вознесенського собору.